Main menu
0:00
0:00

В суєтi, в круговертi
Розставань i образ
Уявив подих смертi
Несполiванно, враз.

I неначе проснувся,
I гойднувся перон,
I вокзал похитнувся,
I вiдачлив вагон.

Недопалком цигарки
Я розтану в ночi,
I собака не гавкне,
I пiтьма промовчить.

У столичнiм невсиднi
Прифуршетних пожех
Днi промчать, як завсiди,
Хоч без мене уже.

Та не згинуть нi защо –
Кволi то, чи прудкi, -
I пiснi непутящi,
I попутнi рядки;

Так, петляла дорога
У гiрах-споришах,
Та усе ж – це вiд Бога
Слово в наших вiршах,

Вiн безпристрасно й хутко
Суд свiй правий вершить.
Не владичити смутку
Над безсмертям душi.

Print Friendly, PDF & Email