А життя не пройшло – пролетiло.
Озирнуться б – та позд помчав.
Тiльки нiч без зiрок самотiла
Та вгамовував хвилю причал.
Все не просто пройшло. Так непросто…
Нi би вчора малому менi
Поспiшалося стати дорослим…
Вже осiннi нагрянули днi.
Опадають листки безборонно,
Завтра вдарить морозом по них,
I сумнi горобиновi грона
Задзвенять на вiтрах крижаних.
