В суєтi, в круговертi
Розставань i образ
Уявив подих смертi
Несполiванно, враз.
I неначе проснувся,
I гойднувся перон,
I вокзал похитнувся,
I вiдачлив вагон.
Недопалком цигарки
Я розтану в ночi,
I собака не гавкне,
I пiтьма промовчить.
У столичнiм невсиднi
Прифуршетних пожех
Днi промчать, як завсiди,
Хоч без мене уже.
Та не згинуть нi защо –
Кволi то, чи прудкi, -
I пiснi непутящi,
I попутнi рядки;
Так, петляла дорога
У гiрах-споришах,
Та усе ж – це вiд Бога
Слово в наших вiршах,
Вiн безпристрасно й хутко
Суд свiй правий вершить.
Не владичити смутку
Над безсмертям душi.
