Керуємося ми людським законом,
Природi й Богу всупереч таки.
До сповiдi приходим з телефоном,
Нагальнi проглядаючи дзвiнки.
Шляхи у нас выбостi, негожi.
Бредем наослiп. Судим невпопад.
Душа закрита перед Словом Божим,
Хочь – слава Богу! В шанi вже обряд.
До смiслу вiщих слiв не доросли ще,
В не поспiховi нам це й не болить,
Молитва крiзь холодне попелище
В черствiй душi вiдлигу затеплить.
